Адаптивні можливості особистості мають багаторівневу детермінацію і зумовлюються як характеристиками змінених умов навколишнього середовища, так і індивідуально-психологічними особливостями.
Проблема вивчення механізмів будь-яких психологічних явищ надзвичайно важлива для розуміння суті цих явищ, але вкрай утруднена через методичні і теоретичні суперечності в розумінні цих явищ. В стресогенних умовах у людини включаються три основні типи адаптаційних механізмів, що забезпечують гомеостаз і нормальне функціонування організму: фізіологічні, біохімічні і психологічні.
Аналіз літературних джерел стосовно психологічних механізмів свідчить про те, що в основному виділяють два їх типи: механізми психологічного захисту, компенсації (захисні механізми) і копінг-механізми, психологічні механізми долання стресу (Ю.А.Александровський,К.В. Судаков , В.В.Суворова ).
Низка лава авторів визнає тільки лише «механізми психологічного захисту», виділяючи активний і пасивний їх варіанти (P. Kohn, K. Lafreniere, M. Gurevich). Інші дослідники припускають передбачають паралельне існування «механізмів психоло-гічного захисту» і «копінг-механізмів» (S. Folkman, R. Lazarus). Треті автори розглядають розглядають «захисні механізми» як пасивний вид копінг-поведінки (H. Krohne).
Більшість авторів розглядає розглядають механізми психологічного захисту і механізми копінг-поведінки як способи адаптації до стресової ситуації, де копінг-поведінка визначається як стратегія дій особистості особистості , спрямована спрямована на усунення ситуації психологічної загрози погрози.
Серед психологічних механізмів копінг-поведінки низка лава авторів розглядає когнітивну сферу психіки, її свідомий і несвідомий компоненти (І.Б. Лебедєв, Т.А. Данилова, О.В. Дашкевич, C. Holohan, R. Moos).
Узагальнюючи викладене, слід зазначити, що в науковій літературі описані фізіологічні, біохімічні та психологічні типи адаптаційних механізмів, які включаються в людини в умовах стресу й забезпечують нормальне функціонування організму. Надзвичайно велика увага приділяється аналізу механізмів дії стресу на біологічному рівні. Як психологічні механізми розглядаються механізми психологічного захисту, компенсації й копінг-механізми або механізми долання стресу. Чіткого
аналізу механізмів стресостійкості в роботах, що аналізувались, ми не виявили. Так, до антистресових механізмів, що визначають стійкість до стресу, відносять генетичні та онтогенетичні фактори. В експериментальних і клінічних дослідженнях встановлено, що у формуванні стійкості до різних стресових станів (гіпокінезія, біль, психоемоційна і фізична напруга і ін.)
істотне значення мають спадкові (генетичні) властивості організму. Серед чинників індивідуального (онтогенетичного) розвитку організму найбільше значення у формуванні стійкості до стресу має досвід, який набувають при тривалих стресових впливах. Цей досвід практично є проявом адаптованості організму до стресу, яка дає змогу людині зберігати стійкість у реалізації різноманітних форм діяльності та адекватно регулювати поведінку в стресових ситуаціях.
Таким чином, перебіг і діагностика адаптивних можливостей останнім часом переважно розглядалось з точки зору стану фізичного, емоційного і психічного потенціалу, здатності до соціальної адаптації, забезпечення успішної самореалізації, досягнення життєвих цілей, збереження гомеостазу, працездатності і здоров’я. Вплив психотравмуючих ситуацій може
призводити до дизадаптивних або психосоматичних розладів. Недостатня розробленість проблеми психодіагностики адаптивних можливостей особистості в стресогенних умовах та її актуальність у сучасних умовах
життєдіяльності потребує нового підходу до визначення її сутності, структурних елементів, функцій та діагностики в процесі навчання і професійного становлення.
- Александровский Ю.А.Состояния психической дезадаптации и их компенсація.-М.,2001г
- Корольчук М.С..,Крайнюк В.М. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах: Навчальний посібник для студентів ВНЗ.-К.:Ніка –Центр,2009-580с.
- Крайнюк В.М. Механізми формування стресостійкості особистості / В.М. Крайнюк // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. – К., 2004. – Т.6. – вип. 7. – С. 155–162.
- Крайнюк В.М. Психогенні розлади як наслідок дії екстремальнихумов на особистість В.М. Крайнюк // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. – К., 2004. – Т. V. – вип. 3. – С. 105–111.
- Кокун О.М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини упсихофізіологічному забезпеченні діяльності.-К.:Дисер. на здобут. наук ступеня докт.псих.наук за спец.19.00.02-психофізіологія .Інститут ім..Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2004р.
Автори: Корольчук М.С. доктор психологічних наук, професор Корольчук В.М. доктор психологічних наук. Здобувачі: Левківська Г.П. ,Світозарова С.В, Нетребко І.В.